Трошки про Узбекистан. Аральське море...

Аватар користувача
Марія
Досвідчений користувач
Повідомлень: 903
З нами з: 22.09.2010, 13:04
Звідки: Чернігів
Контактна інформація:

Трошки про Узбекистан. Аральське море...

Повідомлення Марія »

Аральське море: яким воно побачилось і запам`яталось.


Легендарне місце. Іще в дитинстві мені мій дід-геолог розповідав, начебто десь в Центральній Азії є море, що пересохло. Аральське море-пустеля. Тоді я не повірила, бо як взагалі може висохнути ціле море? Але ту розмову запам`ятала.

Зображення
Динаміка зменшення площі моря за останні роки

Тому коли закладали маршрут по Узбекистану, одним із основних пунктів був Муйнак – в колишньому великий риболовецький порт на узбережжі Аральського моря, а зараз депресивне, дотаційне містечко з привозною питною водою, купою екологічних проблем, частими пиловими бурями і слабкими шансами на подальшу перспективу.

Зображення

Центральна вулиця міста Муйнак

Причиною такої катастрофічної зміни стала аграрна політика Радянського Союзу, направлена на збільшення виробництва сільськогосподарських культур в азійських республіках за рахунок розширення площі зрошуваних земель. Канали будуватись настільки активно, а забір води з Амудар`ї був настільки великим, що після 60-х почали ставались роки, коли нова вода взагалі не дотікала до берегів Аралу.

Таким чином, море почало втрачати спочатку по 20 см своєї глибини на рік, далі 80 см, далі півтора метри... І от зараз його береги відійшли від своїх колишніх меж на 200 км!!!

При цьому ми спеціально питали у місцевих узбеків як вони ставляться до того, що їхнє море пересихає. Отримали до болю спокійну відповідь: «Так воно ж вже відійшло на 200 км, тож що ми можемо зробити?»

Зображення

Хоча спроби змінити ситуацію все-таки були. Наприклад, вони збудували на Амудар`ї дамбу і спробували створили навколо міста декілька штучних озер для покращення мікроклімату. Безперечно, якісь короткострокові результати це дало, але не в глобальному плані. Адже кожного літа озера повністю пересихають і все починається спочатку.

З питною водою у них також напряг.

Окрім завезеної бутильованої води, місцеві досить активно використовують підземні скважини. І начебто, цю воду навіть можна пити, але впродовж тривалого часу не рекомендується. У неї дійсно є якийсь специфічний присмак, тож була б моя воля - я б таке взагалі не пила. Вважається, що його спричинюють солі+хімікати, що містяться в ґрунті і раніше використовувались в процесі вирощення бавовни.

До речі, у місцевого населення найвищі показники по рівню захворюваності по всьому Узбекистану.

Зображення

Дамба

В пилову бурю слава богу не потрапили, бо місцеві кажуть, що це просто катастрофа. Найгірше те, що пісок настільки дрібний, що забиває і очі, і ніс, і вуха.

Проте можна знайти тут і дивовижні речі.

Наприклад, на піщаному дні моря досі лежать морські ракушки, і це зовсім збиває з пантелику. Факт того, що колись тут була вода, а зараз на сотні кілометрів просто ракушки на піску - реально зносить дах.

Зображення

Дно колишнього моря...

А ще саме тут ми в перший раз за всю подорож побачили хмарки. Поодинокі, злегка перекособочені, швидко гнані вітром під кутом в 30°, але хмарки!!! Більш того, декілька разів вдавалось потрапити в їхню тінь. Відчуття - на грані реальності і межі можливого...

10 секунд без палючого сонця!!! І не під кроною дерева чи стіною будинку, а просто під відкритим небом!!!

(Просто останнім часом занадто добре засвоїли, що ТІНІ вдень нема ніде...)

Зображення

Під домом на цю ніч...

До перших кораблів дійшли вже ввечері - і одразу вирішили на них заночувати. З одного боку не страшно, що за ніч в спальники понабивається всіляка живність, а з іншого - РОМАНТИКА=) Адже навколо: солона пустеля і абсолютна тиша. По відчуттям - це найкраще місце в усьому Узбекистані. Спокійне і розслаблене. Лежиш собі понад хвилями на палубі якогось там грецького корабля і орієнтуєшся по зоряній карті неба, аби потрапити туди, куди так хочеться потрапити... Так і заснули. Під зорями=)

До речі, таких яскравих зірок, як там, не бачила ніде за все своє життя...

День другий. Амудар`я...
... и мысленно щелкнуть хвостом:)
Відповісти